Лагерлеф Сельма
Сельма Лагерлеф
(1858-1940)
Сельма Лагерлеф – шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг, перша жінка-письменниця, яку у 1909 році відзначили Нобелівською премією з літератури. Письменниця здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки роману для дітей «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» (1906 р.).
Народилася С. Лагерлеф 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції. Дівчинка вчилася вдома, росла під наглядом бабусі, яка прищепила Сельмі любов до народних казок і легенд. Це мало великий вплив на її творчість. У 1882 році С. Лагерлеф закінчила Стокгольмську Вищу вчительську семінарію, стала вчителькою і працювала в школі для дівчаток у Ландскруні. Тоді вона почала писати перший роман – «Сагу про Єсту Берлінга», який опублікувала в 1891 році. Наступна книжка – збірка оповідань «Невидимі зв'язки» – побачила світ у 1894 році. У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, історії. Вона пише трилогію – «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», а також біографію письменника Захаріаса Топеліуса.
16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці.