Микола Миколайович Носов (1908-1976) народився в Києві в сім'ї актора-естрадника. У 1927-1929 вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії, який закінчив у 1932.
Почав публікувати оповідання у 1938. «Витівники», «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові брюки», «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» та інші, надруковані головним чином у «малюковому» журналі «Мурзилка», склали основу першої збірки Носова «Тук-тук-тук» (1945).
Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Миколки Синіцина» (1950), «Вітя Малєєв в школі і удома» (1951).
Довготривалу популярність і любов читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перший з них — казка «Гвинтик, Шпунтик і пилосос». Надалі герой з'явився у знаменитій трилогії, що включає романи-казки «Пригоди Незнайка і його друзів» (1953-1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964-1965).